23.09.2004 Вінниця, Terrorizer Fest КРАЙ (Вінниця) БАЗУКА БЕНД (Львів) БРИТВА ОККАМА (Москва) RASTA (Гомель, Білорусь) Львівську групу БАЗУКА БЕНД на концерт в рамках Terrorizer Fest запросили вперше, що аж ніяк не применшило її внесок у сам сейшн. Склад учасників в останній момент змінився – і замість київських FLYING запросили добре відомих уже в Україні гомельських хардкорщиків RASTA. Незважаючи на малу обізнаність вінницької публіки зі львівською музикою, прийняли "на ура". Після приїзду в березні на фестиваль групи DOGMA і тепер БАЗУКИ БЕНД остаточно переконуєшся в думці, що по експресивності вінницька публіка №1 в Україні. Зі сторони залу дивишся як на фірмовий західний концерт! Стейдж-дайвінг, тотальне рубилово і гора народу. Доволі вагомим мінусом концерту була відсутність достатньо пристойної апаратури і барабанної установки на сцені. Підчас виступу це не впливало на атмосферу, але слухабельність і комфорт від виступу були доволі низькими. Серед учасників концерту Базука Бенд виявилась найважчою групою, хоча й було видно, що зал більше орієнтований на дез, блек, хард & хеві, ніж на ню-метал. Вінницькі КРАЙ власне хард & хеві - спрямування непогано відіграли програму, розворохобивши зал, і хоча такої музики тепер практично немає в Україні, звучали прозоро і дещо оригінально. БАЗУКА БЕНД виступали другими. Відіграли повну програму включно з кавером на Pantera. Звук на сцені був задовільним, а в залі, судячи з публіки, драйву не бракувало. Виступом задоволені, хоча й відчувалась певна напруженість, зумовлена втомою, новою маскою Віті-вокаліста, незвичним звуком і практично повною відсутністю тарілок на барабанній установці. Москвичі БРИТВА ОККАМА позиціонувались як альтернативний хардкор. Правда, за музикою, чимось схожою на Faith No More, продовжили відривати мізки публіці, залишивши досить позитивне враження про себе. До того ж, виявились доволі компанійськими чуваками (фішка – цьотка на басу – але ЯК грає!), почастувавши нас пивом і розговоривши на тему андеґраунду львівського і московського. RASTA дещо розчарували. Принаймні очікувалось зовсім іншого по важкості матеріалу і качу. Імідж і подача чимось схожі на Machine Head розбовтувались монотонною і чимось психоделічною музикою, залишаючи двозначне сприйняття від виступу. Місцями музика ставала справді драйвовою і потужною, аж до швидкостей Fear Factory, але здебільшого нагадувала баладний псевдодрайв SOAD чи Linkin Park. Як підсумок можна сказати, що поїздка Базуки до Вінниці себе оправдала більше на перспективу, принаймні зачепились за деякі контакти і лишній раз переконались стосовно важкості і драйвовості нашої музики порівняно з іншими групами в Україні і сусідах. Romario

повернутись